Пам'ятка декларанту

ПАМЯТКА СУБ’ЄКТАМ ДЕКЛАРУВАННЯ НА 2025 РІК

Пам’ятку розроблено згідно із Законом України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) та Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08 листопада 2023 року № 252/23.

Декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація) заповнюється та подається особисто суб’єктом декларування шляхом заповнення відповідної електронної форми після автентифікації у персональному електронному кабінеті. Декларація подається незалежно від того, перебуває суб’єкт декларування в Україні чи за її межами.

Законом передбачено такі типи декларацій та два додаткові заходи здійснення фінансового контролю, а саме:

- щорічна декларація;

- декларація при звільненні;

- декларація кандидата на посаду.

І. Щорічна декларація подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня.

Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. Суб’єкт декларування, поновлений на роботі за рішенням суду після завершення періоду декларування, до 01 квітня року, наступного за роком, у якому відбулося поновлення, подає щорічну декларацію за рік, у якому відбулось поновлення.

Якщо така особа поновлена на роботі до завершення періоду декларування, щорічна декларація подається за минулий рік. Щорічна декларація за час вимушеного прогулу не подається. Якщо особа, яка припинила здійснення діяльності, до завершення визначеного

Законом строку подання щорічної декларації знову розпочинає здійснення діяльності, вона подає щорічну декларацію як особа, яка продовжує здійснювати діяльність. Щорічна декларація (після звільнення) у такому випадку не подається.

ІІ. Декларація при звільненні, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону - протягом 30 днів з дня припинення діяльності. Днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відлік строку подання декларації при звільненні починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення діяльності. Така декларація подається за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності.

Приклад: Особа подала декларацію при звільненні за період з 01.01.2023 до 01.03.2023, а потім була прийнята на іншу роботу, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, з якої була звільнена 02.12.2023.

Така особа зобов’язана подати декларацію при звільненні за період з 02.03.2023 до 02.12.2023 включно. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Єдиного державного реєстру декларацій (далі – Реєстр) відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду.

Декларація при звільненні не подається у таких випадках:

- особа, яка припинила здійснення діяльності на одній посаді, продовжує здійснювати діяльність на іншій посаді; - особа, яка припинила здійснення діяльності, упродовж 30 днів з дня припинення діяльності знову розпочала здійснення діяльності.

Втрата статусу суб’єкта декларування у зв’язку із внесенням змін до закону або статусу юридичної особи публічного права не вважається припиненням діяльності та не зобов’язує особу подавати декларацію будь-якого виду.

У разі переведення суб’єкта декларування на іншу посаду яка передбачає обов’язок подання декларації, декларація при звільненні не подається.

Звільнення особи за переведенням або у разі, якщо особа стала переможцем конкурсу та через це звільнилася з посади в одному органі (закладі, установі, організації) й упродовж 30 календарних днів прийнята на посаду, яка також зумовлює здійснення діяльності, яка передбачає обов’язок подання декларації, в іншому органі (закладі, установі, організації), не вважається припиненням діяльності, оскільки у такому випадку відбувається лише зміна посади або інших істотних умов праці. У таких ситуаціях обов’язку подати декларацію при звільненні не виникає.

Якщо особа, яка одночасно обіймала дві посади, пов’язані з декларуванням, але протягом року звільнилася або іншим чином припинила перебувати на одній із таких посад, декларація при звільненні не подається, оскільки особа продовжує обіймати іншу посаду, яка зумовлює здійснення діяльності, яка передбачає обов’язок подання декларації.

Особи, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов’язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності (після звільнення) подати в установленому порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

ІІІ. Декларація кандидата на посаду подається відповідно до частини третьої статті 45 Закону та охоплює звітний період з 01 січня до 31 грудня включно, що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено законодавством та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Як правило, така декларація подається після визначення особи переможцем конкурсу, до дня призначення або обрання особи на посаду. Так, особа, яка бажає взяти участь у конкурсі на посаду державної служби категорії «А», зобов’язана подати до конкурсної комісії підтвердження подання декларації за минулий рік (пункт 8 частина перша стаття 25 Закону України «Про державну службу»).

Якщо особа стає переможцем конкурсу на декілька посад в одному органі та раніше не подавала декларацію за минулий рік, вона подає одну декларацію кандидата на посаду, вказуючи посаду, на яку має намір бути призначеною.

Якщо особа, у якої виник обов’язок подати декларацію кандидата на посаду, незалежно від обставин вже подала щорічну декларацію (з будь-якою позначкою) за минулий рік, декларація кандидата на посаду за цей період не подається (підпункт 3 пункт 2 розділу ІІ Порядку № 252/23).

! Водночас, якщо подана декларація кандидата на посаду охоплювала попередній звітний рік, а в особи виник обов’язок подати щорічну декларацію за той самий звітний період, то особа зобов’язана подати щорічну декларацію.

Приклад: Декларація кандидата на посаду була подана у січні 2025 року й охоплювала попередній звітний рік (2024 рік). Особу було призначено на посаду до 31 березня 2025 року включно. Така особа має обов’язок подати щорічну декларацію (продовжується діяльність) за 2024 рік.

У декларації кандидата на посаду не зазначаються відомості про видатки та інші правочини, вчинені суб’єктом декларування у звітному періоді.

Суб’єкт декларування до початку заповнення декларації повинен підтвердити ознайомлення із Порядком шляхом проставлення відповідної відмітки. Після заповнення усіх необхідних розділів декларації суб’єкту декларування надається можливість перевірити повноту та достовірність зазначеної ним інформації.

Перед підписанням декларації суб’єкт декларування підтверджує повноту та достовірність даних, вказаних у ній, ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки.

Суб’єкт декларування підписує декларацію шляхом накладання на неї особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства. Подання декларації до

Реєстру підтверджується шляхом надсилання повідомлення суб’єкту декларування до персонального електронного кабінету та на адресу його електронної пошти, зазначену в персональному електронному кабінеті. Декларант має право за власною ініціативою одноразово подати виправлену декларацію упродовж 30 днів після дня подання первинної декларації шляхом створення та подання виправленої декларації до Реєстру.

Правила заповнення окремих розділів декларації

У розділі 1 «Вид декларації та звітний період»: Суб’єкт декларування, подаючи декларацію, обирає один із її видів залежно від обов’язку, який у нього виник згідно зі статтею 45 Закону: щорічна, при звільненні, кандидата на посаду, та вказує період, за який вона подається.

Обираючи вид декларації «щорічна», суб’єкт декларування додатково вказує відомості про те, продовжує він здійснювати діяльність чи припинив її здійснення та подає декларацію у році, наступному за припиненням діяльності (після звільнення), шляхом обрання відповідної позначки: «я продовжую виконувати функції держави або місцевого самоврядування» або «я припинив(ла) виконувати функції держави або місцевого самоврядування (після звільнення)».

Якщо суб’єкт декларування обіймає дві і більше посад, пов’язаних із обов’язком подати декларацію, і при цьому одна з них належить до посад службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, або посад, пов’язаних з високим рівнем корупційних ризиків, то в розділі 2.1 «Інформація про суб’єкта декларування» вказується саме посада службової особи, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, або посада, пов’язана з високим рівнем корупційних ризиків.

У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки»: Зазначаються відомості про доходи суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, аліменти, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки, а також соціальні виплати та субсидії у разі виплати їх у грошовій формі та інші доходи.

Такі відомості включають дані про:

- джерело (джерела) доходу; вид доходу;

- розмір доходу;

- особу, яка отримала дохід (суб’єкт декларування та/або член його сім’ї).

Відомості про доходи зазначаються незалежно від їх розміру, крім подарунка, відомості про який зазначаються лише у разі, якщо його вартість перевищує 5 ПМ, а для подарунків у вигляді грошових коштів - якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує 5 ПМ.

Доходи одного виду, отримані від одного джерела упродовж звітного періоду, вказуються однією сумою. Доходи різних видів, отримані від одного джерела, вказуються окремо.

Розмір отриманих доходів зазначається з урахуванням нарахованих податків і зборів.

Відомості про нарахований, але не отриманий у звітному періоді дохід зазначаються у декларації того звітного періоду, у якому він був фактично отриманий.

Не підлягають декларуванню доходи у вигляді коштів, одержаних як відшкодування або покриття витрат на службове відрядження, якщо таке відшкодування або покриття витрат здійснювалось за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, коштів міжнародних міжурядових організацій, коштів міжнародної технічної допомоги, а також коштів організатора (співорганізатора) заходу, для участі в якому особа перебуває у службовому відрядженні.

У розділі 12 «Грошові активи»:

Зазначаються відомості про наявні у суб’єкта декларування та/або членів його сім’ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, поворотна фінансова допомога, надана третім особам, та активи у дорогоцінних (банківських) металах, якщо сукупна вартість всіх грошових активів на кінець звітного періоду перевищує 50 ПМ.

При цьому грошові активи суб’єкта декларування та членів його сім’ї не сумуються. Такі відомості включають дані про:

- вид активу; розмір та валюту активу;

- особу, якій належить актив (суб’єкт декларування та/або член його сім’ї);

- права на актив;

- фізичну або юридичну особу, якій позичено кошти.

Інформація про грошові активи зазначається станом на кінець звітного періоду.

Розмір прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня відповідного року:

Адміністративна відповідальність за порушення вимог фінансового контролю

Ст. 172-6 «Порушення вимог фінансового контролю».

1. Несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 – 1700 грн.).

2. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані, - тягне за собою накладення штрафу від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 – 3400 грн.).

3. Дії, передбачені частиною першою або другою, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 – 5100 грн.) з конфіскацією доходу чи винагороди та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на 1 рік.

4. Подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна відповідальність за порушення вимог фінансового контролю

Ст. 366-2 «Декларування недостовірної інформації».

1. Умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, - карається штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, - карається штрафом від чотирьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Стаття 366-3 «Неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» Умисне неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", - карається штрафом від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі строком на один рік, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Примітка: З актуальними роз’ясненнями стосовно декларування можна ознайомитися в розділі «База знань» офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції за посиланням: https://wiki.nazk.gov.ua/.

Пам'ятка для завантаження