Історії війни...
У архівах Макарівського історико-краєзнавчого музею зберігається історичне фото хлібзаводу, який був одним з найстаріших підприємств селища Макарів. У роки Другої світової війни німці не чіпали хлібзавод, і навіть сфотографувалися на подвір’ї підприємства. Але 07 березня 2022 року, приблизно о 04:40 год., військові РФ нанесли два авіа-ракетні удари у напрямку хлібозаводу, одна з ракет влучила по будівлях підприємства, інша навпроти, поблизу тротуару приватного житлового масиву селища.
Фото: https://www.facebook.com/photo/?fbid=400376485426146&set=a.388629029934225
Фото: https://www.facebook.com/photo/?fbid=1212568462884412&set=g.3582613048463680
Цікаві факти про макарівський хлібозавод: з газети "Макрівські вісті" випуск від 28 березня 2018 року:
Макарів – це населений пункт з багатою історією. Проте сьогодні ще багато сторінок минулого для нас з вами pалишаються невідомими. А про якісь факти з життя Макарова ми навіть і не здогадувалися. Ось, для прикладу, не багато хто назве одну з найстаріших будівель у Макарові і заклад, який має одну з найдовших історій в селищі.
І саме про це сьогодні наша розповідь.
Щодо першого, то однією з найстаріших будівель у сучасному Макарові, за документами, є будівля хлібозаводу. Вона була введена в експлуатацію у 1902 р. Перше її призначення – пивоварний завод № 36, власником якого був Ф. Ніц – у нього працювало 2 робітників. Річне виробництво становило 9000 руб.
Якою була доля пивоварного заводу у період з 1913 до 1930-х рр., – документів відшукати не вдалося. А тому сказати, чи
працював він у той час, – не можемо.
Достовірно відомо, що у 1936 р. завод був переобладнаний на пекарню. Завідував нею пекар А. Грінберг. Він сам вручну місив тісто і випікав хліб у саморобних кустарних печах, що опалювались торфом та дровами. Це був формовий хліб з обойного борошна. А сама пекарня стала в майбутньому базою для Макарівського хлібозаводу.
Після вигнання нацистів з Макарова,17 лютого 1944 р. на базі пекарні було введено в експлуатацію Макарівський райхарчокомбінат.
У 1948 р. комбінат переданий з підпорядкування районної ради до Київського облвиконкому. Директором підприємства був О. Пустовойтов, який працював на даній посаді з 1944 р. по 1958 р. Під його керівництвом у 1951–1952 рр. замінені старі саморобні печі на двокарусельні печі, які працювали на вугіллі.
На території райхарчокомбінату комбінату знаходились такі цехи: консервно-переробний, ковбасний, кондитерський та хлібобулочний, які виробляли хлібобулочні вироби, пряники, цукерки, ковбасу, різноманітну плодово-ягідну консервацію.
Під керівництвом директорів О. Зюгана та І. Кравця протягом 1968–1970 рр. карусельні печі було демонтовано і на їхньому місці установили дві печі ФТЛ-2-66.
З 1974 р. по 1978 р. підприємство очолював І.С. Савчук. За його керівництва 24 лютого 1978 р. райхарчокомбінат було передано до Київського об’єднання хлібопекарної промисловості і наказом № 235 перейменовано в Макарівський хлібозавод.
Разом з І.С. Савчуком головним інженером працював О.І. Сліпко. У зв’язку з рішенням Політбюро ЦК КПРС, райхарчокомбінат місцевої промисловості Київського облхарчопрому був переданий Київському об’єднанню хлібопекарної промисловості, тож всі цехи – ковбасний, ситроцех, млин, консервний, які не входили до об’єднання, були ліквідовані і залишився тільки хлібобулочний цех.
У кінці 1978 р. завод з вугільного опалення було переведено на пічне, а з парового опалення – на водяне. У той період проявили свої таланти і здібності В.Я. Хоменко, технік-технолог В.М. Дзюба, майстри-пекарі Т.А. Мельникова, Г.В. Єгорченко, Л.В. Сизова, слюсар 5-го розряду В.К. Герасименко, механік В.Т. Піскунов.
З грудня 1979 р. підприємство очолював директор А.О. Подоляк. За ці роки технічно переоснащено райхарчокомбінат в хлібозавод, періодично замінялося старе обладнання на нове, збудовано приміщення експедиції та склад готової продукції, виробничу лабораторію, побутові приміщення, механічну майстерню, вантажно-розвантажувальну рампу на 4 місця. Всі роботи виконувались господарським способом.
У 1980 р. було збудовано і запущено в роботу склад приймання та безтарного зберігання борошна. Адже до цього часу воно доставлялось на хлібозавод в мішках автомашинами або кіньми, розвантажувалось вручну, зберігалось у складських приміщеннях.
У 1980–1981 рр. була проведена реконструкція тістомісильного відділення та побудовано нову 60-тонну вагову для зважування автоборошновозів.
Після Чорнобильської аварії у 1986 р. кількість населення Макарова збільшилась за рахунок переїзду людей із зони ЧАЕС, тож виникла необхідність у збільшенні виробництва хліба. Під керівництвом генерального директора Київського виробничого об’єднання хлібопекарської промисловості П.М. Пархоменка та головного інженера М.О. Ігнатенко в 1987 р. розпочалось будівництво нового приміщення хлібобулочного цеху, де було змонтовано дві механізовані лінії з виносними валами з печами ФТЛ-2, і яке закінчилось у 1993 р. Проведено реконструкцію котлів з установкою 2-х котлів ВНТІСТУ-5 тож виробнича потужність склала 30 тонн хлібобулочних виробів на добу.
Фото: https://www.facebook.com/ukrainianraicenter/photos/pcb.132773751407147/132772954740560
