Про заборонені знаряддя лову та відповідальність за їх використання, - Київський рибоохоронний патруль
Наразі на водоймах загального користування дозволяється вилов риби вудками усіх видів, із загальною кількістю гачків не більше п’яти на рибалку та спінінгом з блешнею.
Добова норма вилову становить 3 кг (або трофей). Крім того, існують мінімально допустимі розміри риби, при яких її можна брати в улов: сом – 70 см, судак – 42 см, щука – 35 см, лящ – 32 см, короп – 25 см, лин – 20 см та інші.
Згідно з Правилами любительського і спортивного рибальства забороняється лов водних біоресурсів із застосуванням вибухових та отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної і пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.
До часто використовуваних порушниками заборонених знарядь лову належать:
- ятір (сітка, виготовлена з плетених вербових прутів або дроту, натягнута на обруч);
- «доріжка» (волосінна зяброва сітка, яка випускається у воду і витягується на гумовому амортизаторі);
- «павук» (розміром більше 1х1 метрів, з вічком понад 10 міліметрів);
- «парашут» (конусоподібна мережева снасть, діаметром від 5 до 10 метрів, по периметру якої розташовані свинцеві грузила. По грузилам затягується мотузка і риба опиняється в сітці);
- «екран» або «телевізор» (маломірна прямокутна зяброва сітка з поплавками по верхньому ряду і вантажем внизу);
- «косинка» (різновид «телевізора» трикутної форми, використовується переважно для підлідного лову риби біля дна);
- будь-які промислові відціджуючі (неводи, бредні, волока) і ставні (тристінки, путанки) сітки;
- острога або ості (подоба вил із зазубреними вістрями);
- перемет (дозволено до 5-ти гачків);
- драч (колюче знаряддя для вилову методом багріння (наварені на важку блешню великі гострі гачки);
- електровудка (пристосування для вилову риби у водоймах за допомогою потужного електророзряду).
Використання заборонених знарядь лову є грубим порушенням правил рибальства (ч. 4 ст. 85 КУпАП) та передбачає штраф до 680 грн, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника та незаконно добутих водних біоресурсів чи без такої.
Крім штрафу, порушник також має сплатити збитки, нанесені рибному господарству за кожний незаконно виловлений хвіст, незалежно від розміру, відповідно до такс.
Залежно від заподіяних збитків (а саме нанесення істотної шкоди), може також наступити кримінальна відповідальність за ст. 249 ККУ (незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом). Дана стаття передбачає штраф від 17 000 до 85 000 грн або обмеження чи позбавлення волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.
«Крім використання також забороняється виготовлення, продаж чи зберігання заборонених знарядь лову. На порушника може бути складений протокол за ч. 1 ст. 85-1 КУпАП. Штраф – 1 700 грн», - наголосили в Управлінні.
Київський рибоохоронний патруль закликає громадян бути відповідальними та дотримуватися вимог чинного природоохоронного законодавства. Якщо Ви помітили порушення Правил любительського чи промислового рибальства або Порядку придбання чи збуту водних біоресурсів просимо невідкладно повідомляти на «гарячу лінію» за номером: (099) 341-73-18.
