Уважне поводження з вогнем зможе запобігти екологічним катастрофам
Пожежа — стихійне лихо, що має катастрофічні наслідки для природи й людей. Найчастіше пожежі в екосистемах провокуються людською легковажністью: не загашені багаття, кинуті недопалки, іскри вихлопів та навіть навмисний підпал. Як правило навесні спостерігаються масштабні пожежі внаслідок підпалу сухої рослинності та очерету.
Такі вчинки є вкрай небезпечними, адже в умовах поривів вітру вогонь миттєво розповсюджується охоплюючи сотні квадратних метрів, переростаючи в масові пожежі, що небезпечні для населення, майна, а також екосистеми в цілому.
При весняному підпалі пошкоджуються дерева, особливо їх коренева шийка — найбільш вразливе місце над землею, підгорають від значної температури набубнявілі бруньки, часом дерево згорає повністю. Непоправної шкоди завдають трав’яні пожежі, оскільки знищують молоді паростки.
У стихії масових пожеж згорають також і тварини, рептилії, птахи і комахи. Саме цієї пори зайці розпочинають приводити малюків, повертаються пернаті до боліт, а безліч куріпок гніздяться прямо на землі. Улаштування гнізд на згарищі, відкритому зі всіх сторін, небезпечно. Птахи кидають такі місця. Окремим болем є й те, що в зону пожежі потрапляють багато червонокнижних видів.
Тому, здавалося б, така дрібниця, як підпал сухої трави, може привести до трагічних наслідків. Тим паче, що жодної користі для ґрунту таке вигорання не приносить, навпаки порушується процес ґрунтоутворення, вигорають мікробіологічні комплекси. У вогні гине насіння квіткових рослин, бур’яни ж навпаки, маючи потужну кореневу систему, виживають і збільшують свою чисельність. Насіння однорічних бур’янів безперешкодно займає згарища, що призводить до забур’янення територій. Таким чином, втрачається їх продуктивність.
На жаль, більшість людей не усвідомлюють, що від підпалів страждають самі, оскільки значно підвищується рівень забруднення атмосферного повітря. Під час горіння рослинних залишків у повітря вивільняються шкідливі хімічні сполуки (пил, окис азоту, вуглекислий газ, важкі метали тощо), які знижують імунітет людини, викликають алергію, захворювання дихальних шляхів, посилюють негативний перебіг хронічних захворювань, а також сприяють розвитку онкологічних захворювань.
Масштабні пожежі можуть завдавати шкоду не лише природним екосистемам. Від пожеж на нафтобазах в атмосферне повітря потрапляють такі речовини, як сажа, діоксид сірки, оксид азоту, важкі метали тощо», — розповіла Марина Ратушна. Ці речовини забруднюють повітря, а для людини можуть стати бомбою уповільненої дії із трагічними наслідками. Пожежі на нафтобазах також можуть призводити до кислотних дощів.
У ґрунтах, просочених паливно-мастильними матеріалами, знижується водопроникність, витісняється кисень, порушуються біохімічні та мікробіологічні процеси. Внаслідок цього погіршується водний, повітряний режими та колообіг поживних речовин, порушується кореневе живлення рослин, гальмується їх ріст і розвиток, що спричиняє загибель.
Ризики, пов’язані з пошкодженням комунікацій, підприємств та інших об’єктів, мають особливе значення, адже «в умовах відсутності контролю й можливостей ліквідації негативних наслідків ці явища потенційно збільшують масштаби негативного впливу.
Тому закликаємо обережно поводитися з вогнем і дотримуватися всіх правил та заборон воєнного стану.
