До 210-річчя від дня народження великого Кобзаря говоримо про мистецький хист та його художній талант
Тарас Григорович Шевченко — видатний український поет, прозаїк, драматург, громадський діяч, а ще й дуже талановитий художник. Був людиною універсальних обдарувань та інтересів, вміло оперував не тільки словом, а й пензлем. Його заслужено вважають основоположником критичного реалізму в українському мистецтві, а за видатні успіхи у гравюрі Шевченкові присвоїли звання академіка. Так, навіть всупереч царській забороні під час заслання у Казахстан Шевченко багато малював, і став першим живописцем цього краю.
Цікаво, що талант художника проявився значно раніше, ніж талант поета. Як відомо, найбільш ранній малюнок «Погруддя жінки» датується він 1830 роком – з цієї юнацької роботи все і розпочалася. У 1832 році поміщик Павло Енгельгардт, який взяв 14 річного Тараса «козачком», віддав його пізнавати науку до поважного художника Василя Ширяєва. А вже у 1838 році завдячуючи зусиллям Карла Брюллова, Олексія Венеціанова, Михайла Вєльгорського, Євгена Гребінки, Василя Жуковського, Івана Сошенка та інших діячів молодика викупили з кріпацтва. Опісля, Шевченко вступає до Академії мистецтв і починає новий творчий шлях. Ставши улюбленим учнем Брюллова він робив неабиякі успіхи у навчанні, отримував медалі за малюнки з натури та живописні твори.
Окрім цього Тарас Григорович під час повернення до рідної України створив цілу серію робіт під назвою «Живописна Україна» — альбом офортів (різновид гравюр на металі), на яких було відображено природа, побут та історичні місця краю. Повернувшись та завершивши навчання в Академії мистецтв, Шевченко власним коштом видав омріяний альбом «Живописна Україна», що став єдиним прижиттєвим художнім виданням митця. До сьогодні збереглося понад 800 творів Кобзаря – це портрети, композиційні, історичні і побутові теми, архітектурні пейзажі та краєвиди виконані у найрізноманітніших техніках і власному стилі художника.
Департамент культури та туризму КОДА
