Як правильно підтримувати ветеранів та ветеранок під час розмови: чотири головні етапи
Розмова з ветеранами та ветеранками, які мають травматичний досвід та потребують психологічної підтримки, зазвичай проходить через чотири етапи: контакт, розповідь, осмислення і мовчання. Їх не можна прискорювати, адже перехід від одного до іншого може відбуватися лише тоді, коли людина сама буде до цього готова. Ваше ж завдання — бути поруч і створити умови, щоб ця готовність з часом виникла.
Цього можна досягти, використовуючи деякі рекомендації від БФ “Як ти, брате?”, відповідно до етапів вашої розмови 
Етап контакту
Покажіть, що ви безпечна людина, якій згодом можна довіритися.
Ви безпечні, якщо зайняті своєю справою.
Це має бути проста справа, що не потребує повної концентрації: приготування їжі, миття посуду, впорядкування простору. Уникайте дій, які повністю відвертають увагу від контакту з людиною, тому що інакше ви не зможете дати їй свою присутність.
Ви безпечні, якщо вам теж потрібна допомога.
Попросіть людину про щось нескладне — це дозволить їй відчути свою значущість і стане природним приводом для діалогу.
Будьте зрозумілими.
Говоріть спокійно і просто — не про свої переживання, а про те, що вже сталося, що ви робите зараз і які маєте плани. Без оцінок та емоцій. Людина відчує стабільність і краще зрозуміє ваші наміри.
Етап розповіді
Коли людина готова говорити, головне — дати їй простір і підтримати у спробі висловити складне.
Підтримуйте контакт погоджуючись.
Для цього ви можете використати прості фрази на кшталт: “Так”, “Розумію”, “Я з тобою”, “Співчуваю”. Вони показують, що ви поруч, не засуджуєте та чуєте.
У розмові про складний досвід людина схожа на метелика, який прилетів на світло багаття, але якщо підлетить надто близько, то обпечеться.
Поверніть до безпечного простору, якщо стає важко.
Запитайте про щось із минулого, що вже відбулося і було осмислене. Це допоможе зняти напруження і зберегти контакт.
Етап осмислення
На цьому етапі людина формує власні висновки і може питати вашу думку. Але ваша роль — не радити, а підтримувати її в пошуку.
Визнайте свою некомпетентність. Скажіть: “Мені важко сказати, я там не був(ла)” або “Можливо, так і є”. Це дає людині свободу думати самостійно.
Етап мовчання
Коли слова вичерпано, настає тиша, коли треба просто бути поруч. Це не кінець розмови, а її найглибший етап.
Продовжуйте свої справи та будьте поруч.
Не втручайтесь ні діями, ні словами. Але й не тривожте людину своїм напруженням, мімікою чи жестами, тому що прийняття та засвоєння досвіду вже відбувається всередині неї. Довіртесь цьому процесу, який насамперед залежить не від вас, а від самої людини.
Проєкт "Як ти, брате?" — волонтерський проєкт, покликаний зібрати найкращі практики того, як зберігати стосунки, відновлювати контакт та надавати підтримку одне одному під час війни, та поширити ці практики серед всіх українців, як військових, так і цивільних.
Посібники і лекції безкоштовні. Посібники ви можете завантажити на сайті або ж замовити у друкованому вигляді (сплатити потрібно буде лише за доставку Новою Поштою) за посиланням: https://yakty.com.ua/shop
